Вчителю: як ефективно діятив критичній ситуації. Як діяти, коли “погана” поведінка спрямована на залучення уваги

Як діяти, коли “погана” поведінка спрямована на залучення уваги.

Бачити добре в людині завжди важко… Добре в людині доводиться завжди проектувати, і педагог це повинен робити. Він повинен підходити до людини з оптимістичною гіпотезою, навіть з деяким ризиком помилитися. 

А.С. Макаренко

1.1. Характеристики “поганої” поведінки, спрямованої на  залучення уваги

Учні, що шукають уваги навколишніх, діють як справжні артисти, вони мають потребу в аудиторії, в особливій увазі до себе. Пояснимо термін «особлива увага». Ми усі маємо потребу в увазі з боку оточуючих людей і не хочемо почувати себе «порожнім місцем», ми хочемо відчувати свій внесок у групу, до якої себе зараховуємо. Однак є учні, що своєю поведінкою увесь час прагнуть привернути увагу і ніколи нею не задоволені. Їм потрібно більше і більше, їм здається, що їм приділяється недостатньо уваги. Їх «кошик» ніколи не наповняється, у ньому начебто постійна теча. Відчуваючи брак уваги до себе, учні придумують різні витівки, суть яких – демонстративність.

Поведінка, спрямована на залучення уваги: активна форма 

Такі учні мають свої хитрощі, які можна назвати «механізмами привертання уваги» (МПВ): стукання олівцем по столу, розмови з сусідом під час уроку, звертання до викладача за допомогою навіть тоді, коли всі одержують самостійні завдання.

Активні МПВ діють безпрограшно. Такі вчинки відволікають весь навчальна група. І якщо негайно не відреагувати, можна втратити контроль над навчальною групою.

1.1.2. Поведінка, спрямована на залучення уваги: пасивна форма

В учнів з пасивною поведінкою, спрямовану на привертання уваги, є також свої способи. На відміну від «активних», вони рідко «заводять» навчальну групу. Небезпека з ними підстерігає вас, коли здається, що навчальна група готовий працювати. Тільки-но Ви подумали: “Слава Богу, усе спокійно. Можна добре попрацювати сьогодні”, як за мить усвідомлюєте, що в навчальна група є “саботажники” – пасивні порушники норм поведінки.

Вони не відмовляються виконувати Ваші вимоги, але роблять усе в такому темпі, який може викликати лише роздратування. Усе належне виконується повільно, ледве-ледве. Вони тільки встигають відкрити зошит на той час, коли усі уже вирішили задачу. Виникає ситуація, коли треба “из болота тянуть бегемота”, хоча ви знаєте, що поза уроками вони і реагують, і діють цілком нормально.

Виправити “пасивних” важче, ніж “активних”. “Пасивні можуть ставати в позу невинних: “За що мене покарано? Я не робив нічого поганого!” “Активні” вже не можуть дозволити собі таку форму виправдання – їхні витівки занадто зухвалі і помітні.

1.1.3. Причини поведінки, спрямованої на привернення уваги 

Причина перша. Як дитина навчається одержувати більше уваги від дорослих? Вона плаче – і до неї біжать батьки. Вона розбиває вазу - і одержує більше уваги, ніж за цілий день нормального поведінка. “Для того, щоб мама і тато були поруч, треба зробити щось таке, що вони робити забороняють!” - ось, що засвоює дитина. Сердита увага краще, ніж ніяка. Цей досвід переноситься в навчальну групу. 

Причина друга. Ніхто не вчить дитину, як попросити уваги в прийнятній манері, коли вона має в ній потребу. Потреба в увазі – базова психологічна потреба, така ж як їжа і питво з погляду фізіології. Діти поводять себе більш-менш правильно, коло вони фізіологічно не голодні. Такому поводженню їх учили. А як себе поводити в стані психологічного голоду, вони вимушені вчитися самотужки. 

Причина третя. Чим менше уваги до дитини в сім’ї, тим більше за її межами ймовірність поведінка, спрямованого на привернення уваги. Відсутність теплих дружніх стосунків з батьками та іншими членами сім’ї, постійне неконтрольоване “спілкування” з телевізором, самітність – це витоки майбутніх проблем з поведінкою у навчальній групі. 

1.1.4. Сильна сторона поведінки, спрямованої на привернення уваги

Учні, що демонструють поведінку, спрямовану на привернення уваги, просто показують, що вони хочуть взаємодіяти з викладачами, але не знають, як це робити в позитивній манері. Більшість викладачів швидше воліють мати справу з такими учнями, ніж з тими, хто демонструє байдужість до такої взаємодії.

Якщо про це пам'ятати весь час, можливо, наші роздратування і обурення згаснуть. 

1.1.5. Принципи профілактики: як поводитися, щоб ці порушення поведінки не відновлювалися

Викладачам потрібно дотримуватися двох головних принципів в спробах захиститися від поведінка, спрямованого на привернення уваги.

Приділяти більше уваги тим, хто сьогодні поводиться добре. У 2, 3, 10 разів більше уваги за гарне поведінка, ніж за погане! 

Навчати своїх учнів просто і відкрито просити уваги у викладачів чи навчальної групи, коли вони її конче потребують. 

Схема характеристики поведінка, направленого на привернення уваги, приведена в таблиці: 

Далі буде