Перевантаження школяра – найгарячіша тема на форумах і батьківських суперечках..
Як часто ми спостерігаємо ситуація: хлопчик із портфелем, трохи меншим, ніж він сам, після семи уроків біжить у музичну школу, а звідти – до репетитора з англійської. А потрібно встигнути ще й домашнє завдання зробити – адже наша шкільна програма розрахована на майбутніх Ейнштейнів і Ньютонів! А батьки вимагають від малюків ще й високих оцінок, і послуху, і на батьківських зборах просять: дайте нам ще пару мов у програму, адже дітям після школи вступати у виші! І навіть не задумуються, що такі навантаження ламають ніжну і крихку нервову систему дітей, до 70% з яких страждають на явні чи приховані неврози. Уся провина – на шкільних перевантаженнях.
Згідно з останніми дослідженнями, лише 3-4 % школярів (одна-дві дитини на цілий клас!) залишаються після 11 класу здоровими. У решти лікарі діагностують ті чи інші проблеми. Причина – багатогодинні шкільні перевантаження. Як уберегти школяра від них? І що вважається перевантаженням, а що – нормою, без якої – нікуди?
Що таке навчальні норми?
Навчальні норми можна поділити на безпосереднє навчання й умови, в яких це навчання проходить.
Безпосереднє навчання – це те, скільки уроків отримує школяр, скільки годин він витрачає на домашні завдання, скільки годин у нього йде на фізичні навантаження й відпочинок.
Умови для навчання – в якому приміщенні займаються діти. Просторий, світлий клас із сучасним обладнанням – це норма. Старенька школа, в якій взимку опалення не дотягує до 18 градусів, а діти змушені сидіти в теплих кутках і дмухати на змерзлі пальці – це, нажаль, реальна картина. Не повсюдна, але дуже поширена.
Батькам і вчителям важливо враховувати те, що навіть якщо умови для навчання чудові, обстановка навколо радує око, то й шкільне навантаження не повинно бути надмірним.
Які розумні норми шкільного навантаження?
Розглянемо, скільки часу дитина повинна займатися без шкоди здоров’ю. Мінздоров’я суворо розрахував норми навчання для дітей різного віку. Батьки дуже здивуються, коли довідаються про ці цифри.
До 5 класу – жодних шестиднівок і не більше 5-6 уроків на день! Якщо уже ж у школі передбачено шестиднівку, п’ятикласники повинні навчатися не більше 31 години на тиждень, тобто не більше 5 уроків на день. А тепер пригадайте, коли у вашого п’ятикласника було не більше 5 уроків на день?
6-й клас. Якщо передбачено п’ятиденний навчальний тиждень, повинно бути максимум 6 уроків на день, та й то не щодня, тому що в сумі МОЗ дозволило не більше 29 уроків на тиждень для школярів цього віку. Якщо шкільний тиждень у шестикласників шестиденний, їм дозволено не більше 5 уроків на день і один аз на тиждень 6 уроків.
Навантаження на уроки також регламентовано Міносвіти і Мінздоров’я. Найскладнішими повинні бути 2-й і 3-й уроки – математика, фізика, хімія, іноземні мови. Вівторок і середа повинні бути днями, коли плануються найскладніші уроки, четвер і п’ятниця – більш розвантажені. Ви бачили школу, в якій виконують ці вимоги?
Скільки часу присвячувати домашнім завданням?
Щодо домашніх завдань, то для п’ятикласників вони можуть становити не більше ніж три години з 10-15 хвилинною перервою щогодини. Задавати дитині більше , ніж вона встигає зробити за 3 години, санітарними нормами не дозволено! А що ми бачимо на справді? Маленький страдник не відривається від підручника усю решту дня, причому батьки ще й карають його за кожну помилку. Як тут не розвинутися неврозу?
Норма домашніх завдань для дітей 6 класу – така ж як і для п’ятикласників, й ані на хвилину більше. Батькам і вчителям слід робити висновки.
Час для початку і завершення домашніх завдань також, виявляється, регламентовано санітарно-гігієнічними нормами. Лікарі суворо забороняють сидіти над домашніми завданнями після 19.00, особливо школярам початкових класів. Адже часто можна спостерігати картину, коли дитина сидить над підручниками до 22.00 і пізніше, та ще й при поганому освітленні. Як наслідок – різні хронічні захворювання, у тому числі порушення зору, постави і синдром хронічної втоми.
Скільки слід спати і гуляти школярам?
Сон і фізична активність для школярів також регламентовано. Щоби вберегти дитину від шкільних перевантажень, на сон слід відводити не менше 8-10 годин. Необхідне фізичне навантаження для дитини – пройти, пробігти чи пострибати на день до 7 км. Причому на свіжому повітрі дитина повинна перебувати не менше трьох годин. А скільки часу гуляє ваша дитина?
До чого призводить надмірне шкільне навантаження?
Згідно з дослідженнями фізіологів, до 40% учнів початкових класів страждають від явних чи прихованих неврозів внаслідок шкільного перевантаження. Процент невротиків з-поміж школярів середнього віку і підлітків ще вище – до 70%. Ці дослідження проводили у зразкових школах, де батьки і вчителі були прибічниками найінтенсивнішої програми – з вивчення спецпредметів і численними факультативами.
Та сама статистика свідчить, що після закінчення школи захворювання дітей, отримані під час такого навчання, переходять у хронічну форму: вп’ятеро більше проблем із зором, захворювання шлунково-кишкового тракту – втричі. Організм не може впоратися з навантаженням, і перебіг хвороби ускладняється.
Щодо психологічних відхилень внаслідок навантажень у школі, то ці проблеми виникають у кожної четвертої дитини.
Стрес нестачі часу.
«Я нічого не встигаю!» - у відчаї кричить дитина. А якщо не кричить, то думає – кричати вона вже втомлюється. Цей стрес – найпоширеніший серед школярів. Упродовж усього немалого курсу навчання (9-11 років), дитина вимушена максимально ущільнювати свій графік, постійно кудись бігти, виконувати домашні завдання у стислі терміни, адже на горизонті ще репетитори, а на завершення – танці або музичний інструмент. У гонитві за знаннями і вступом до престижного вишу педагоги і батьки втрачають важливе: за останні півсотні років шкільне навантаження зросло утричі!
Якщо ще 30 років тому молодші школярі рахували на паличках, то сьогодні у третьому класі вони вивчають безліч предметів, які досі вводили не раніше 6-7 класу. Тим часом, постійне зростання навантаження у школі – це пряме порушення норм навчання, на які і педагоги, і тим паче батьки дивляться крізь пальці. Відмовка одна: нехай вчиться, ніколи буде дурницями займатися…
Симптоми шкільного перевантаження.
Батькам слід вчасно звернути увагу на симптоми, які наполегливо подає організм дитини, виснажений шкільним навантаженням. Часті візити до лікаря можуть не виявити істинної причини того, чому ваш малюк дедалі частіше хворіє. А причина ця проста – навчальне навантаження гранично високе. Ось деякі його симптоми:
Вага дитини. Якщо школяр почав стрімко худнути, але при цьому медицина не виявляє жодних фізіологічних порушень, - організму слід більше відпочивати і правильно та організовано харчуватися. Зважування слід проводити не рідше 1 разу на місяць.
Стабільно поганий настрій й ознаки депресії: підвищена втомлюваність, слабкість, втрата інтересу до тих занять, які раніше викликали живу участь дитини.
Погіршення апетиту. Якщо дитина ігнорує улюблені раніше мамині пиріжки і байдуже до досі обожнюваних тістечок – справа погана. Варто звернути увагу на те, скільки годин на день школяр присвячує урокам і чи достатньо часу проводить на свіжому повітрі.
Моторика. Згубна звичка гризти кігті – не примха дитини, а перший дзвоник стресового стану. Скрипіння зубами уві сні, нічні жахіття, синці під очима, посмикування повіки, легке заїкання відносять до тієї ж категорії. Для початку слід знизити шкільне навантаження дитини, поменше сварити її і давати висипатися. Не допомагає – ведіть свого школяра до психолога, такі візити даремними не бувають.
Поведінка на уроках. Якщо погано слухає вчителя, зачіпає однокласників, не до ладу відповідає на запитання чи не виявляє жодного інтересу до занять, в’яла і безініціативна – бийте на сполох. Це може бути критична перевтома.
Артеріальний тиск дитини. Якщо верхній показник артеріального тиску школяра до 14 років становить 115 мм.рт.ст. і більше – це може бути серйозним сигналом шкільного перевантаження.
Як же захистити школяра від навчального перевантаження? Вирішення цього питання безпосередньо залежить від чуйності й уважності батьків. Своєчасна реакція на зміни у поведінці й здоров’ї дитини може врятувати її від багатьох бід у майбутньому.
Часто батьки можуть лише оцінити стан дитини, але не мають можливості вплинути на ситуацію. Це стосується як тривалості занять у школі, так і обсягу домашніх завдань. Також важливим фактором є кількість годин, відведених для фізкультури. Вирішення багатьох питань залежить як від адміністрації, так і від політики Міністерства освіти і науки в цілому. Залишається сподіватися, що порушена проблема приверне увагу осіб, від яких залежить прийняття рішень.
За матеріалами газети
«Батьківський комітет України»