У студентів, що вже мають свою сім’ю, спостерігається високий рівень успішності і соціальної відповідальності.
Студентська сім’я досить складний і ще малодосвідчений об’єкт досліджень. Діти в студентських сім’ях, як правило, дошкільного віку. Специфіка студентського шлюбу полягає в особливостях діяльності подружжя – навчанні, тимчасовості їх соціального статусу. Закінчення навчання, пошук роботи, в перспективі улюблена робота – це складові студентського шлюбу. Студентська сім’я характеризується більшою стабільністю, ніж будь-яка інша молода сім’я, оскільки подружжя об’єднане спільними інтересами та поглядами, їхні дії спрямовані на навчання.
Студентам Мінського БДМУ була запропонована для заповнення спеціально розроблена анкета. Для відповіді респондентам пропонувалися запитання про їхнє ставлення до навчання, проведена оцінка соціальних цінностей життєвих позицій.
Відсоткове співвідношення одружених студентів, що мали додатковий заробіток вище (27 % чоловіків і 35 % жінок), ніж в тих, які не є одруженими (19 і 21 % відповідно). При порівнянні відсоткового відношення студентів, що отримували стипендію, виявлено перевищення таких серед одружених як жінок, так і чоловіків. Порівняно невелика кількість жінок, що народили дітей, йшли в академічну відпустку (36%). Незважаючи на це, вихованням дітей займалися 64,3% студентів, і лише у 35,7 % випадків дітей виховували родичі. Серед одружених студентів виявлено збільшення активності в навчанні, спорті і науковій діяльності. Інтерес до навчання збільшився після одруження у 82% студентів. По успішності, підготовці до занять в певному об’ємі співвідношення одружених студентів перевищило співвідношення неодружених на 33%.
Висновки: студенти, що одружилися, не лише серйозніше підходять до навчання, але і мають відповідальне ставлення до всіх процесів і подій, що відбуваються в їхньому житті. Вони віддають перевагу самостійності в роботі, більше орієнтовані на досягнення успіхів в професійній сфері. Сімейний стан позитивно впливає і на ціннісні орієнтації, сприяє розвитку інтелектуальних і соціальних потреб.
Аміновська С.В., Красевич Н.І.
За матеріалами газети
«Батьківський комітет України»