У психології та педагогіці розроблено показники й методики, за допомогою яких можна це зробити..
Найважливішою характеристикою розвитку В основу діагностики виховного процесу покладено не порівняльні явища, що вивчаються, із якимось загальноприйнятими нормами, а перед усім зіставлення отриманих результатів, що характеризуються його сьогоднішній та попередній стан. За динамікою вищевикладених показників протягом декількох років можна судити про результати виховної роботи.
Наврядчи можливо й доречно прагнення вивчити цей процес з урахуванням всіх показників. Вибір критеріїв, показників й відповідно методик дослідження ведеться з урахуванням конкретних умов й тих задач, котрі розв’язуються колективом у даний період. При цьому, безумовно, деякі критерії та методики використовуються щорічно, щоб за допомогою метода порівняння можна було б спостерігати динаміку розвитку й результати виховання.
Необхідно прагнути до того, щоб вивчення стану й результатів роботи органічно вписувалися у виховний процес, щоб діагностична діяльність мала виховний характер і сприяла вирішенню педагогічних завдань. Диспут, дискусія, колективний аналіз, дебати, самоаналіз не лише цікаві та корисні для школярів, за правильної педагогічної інструментовки дають об’єктивну інформацію про стан виховного процесу.
Прикладом комплексних методик, котрі являються також виховними засобами, можуть бути дні, які проводять деякі навчальні заклади, а також комплексна одноденна гра «Ми будуємо місто», на проведення якої наважуються не всі.
Комплексно-рольова гра
«Ми будуємо місто»
Мета: розвиток творчих здібностей та інтересів учнів школи; вивчення стану та результатів виховної роботи: а) активності учнів школи; б) інтересів та мотивів їх участі у заходах; в) стосунків між старшими та молодими, вчителями та дітьми; г) рівня творчості та ініціативи; д) готовності школярів до свідомого вибору видів роботи.
План проведення:
1. Оголошення про можливість взяти участь всім бажаючим у плануванні загальношкільного заходу, цікавими для всіх дітей.
2. Організація колективного планування. У результаті було прийнято рішення провести гру "Ми будуємо місто" та створити мозковий центр гри – мерію міста, у яку увійшли старшокласники — автори провідних ідей гри. На першому засіданні мерії були прийняті рішення про назву міста та відозва до всіх громадян із пропозицією про розбудову міста, а також про розподілення посад.
Відозва до мешканців міста була такою: "22 березня наша школа перетвориться на місто. У ньому буде працювати багато організацій, які ви відкриєте у класах та коридорах школи".
Як у будь-якому місці, у нас буде своя мерія. Мер — Вікторія Томчук. Провідний спеціаліст з охорони правопорядку є Олександр Іванов; обрахунку населення - Марина Остапченко; містобудування - Анна Данильчук; рекламні - Євгенія Тананаєва, друку та інформації - Богдана Шмирко. Ці спеціалісти допоможуть в організації вашого підприємства й будуть чекати вас на консультацію".
3. Перша консультація для вчителів та учнів. Її мета - обговорити задуми ініціативною групи визначити установи, що будуть створюватися у місті. Для участі у грі класні колективи обрали наступні підприємства та установи: 8А - Східний клуб; 8Б - Салон мистецтв; 8В - Зоологічний музей; 7А - Довідкове бюро; 7Б та 7В - Вуличний театр; 6А - Клуб карикатуристів; 6В - Зірковий салон; 10А - Шейпінг клуб та фотосалон; 10Б - Дискотека; 9А - клуб літературних героїв; 9Б – Луно-парк; 9В – географічне товариство «Острів скарбів», а також: Рекламне бюро, Ательє мод; Архів; Редакція газети; Лялькова фабрика; Кафе «Краплина» та відеосалон; Поліція.
4. Друга консультація для вчителів та учнів, під час якої були прийняті заявки на рекламу й вирішені організаційні питання.
5. Організація роботи рекламної агенції.
6. Виготовлення паспортів для всіх мешканців міста та вчителів.
7. Оформлення рекламних плакатів у коридорах та холах школи (за два дні до гри). У рекламі підкреслюється, які інтереси та потреби школяра можуть бути задоволені, якщо відвідати ті чи інші організації та установи.
8. Затвердження плану дня мерії міста (за участю керівників установ).
План проведення гри:
7.30 – початок роботи поліції та паспортного столу;
8.00 – початок творчих уроків;
8.45 – початок роботи довідкового буро;
8.50 – урочистий мітинг, присвячений відкриттю міста;
9.10 – «Дискотека»
9.15 – відкриття установ: «Ательє мод», «Лялькова фабрика», «Шейпінг-клуб», «Фотосалон», «Луна-парк», «салон мистецтв», «Зоологічний музей» «Салон краси», «Географічне товариство», «Острів скарбів», «Клуб карикатуристів».
9.30 – відкриття установ: «Зірковий салон», «Клуб імені А. Шварценегера», початок роботи газети «Міські новини».
10.00 – засідання «Клубу літературних героїв».
11.00 – початок роботи архіву з метою збору інформації про хід та підсумки гри.
12.30 – заключне засідання мерії: підбиття підсумків, аналіз гри.
18.00 – бал у мера.
Збір інформації про хід гри. Щоб зібрати інформацію, необхідну для вивчення стану виховної системи школи, учням, як мешканцям міста, були видані паспорти, де фіксувалися відвідування ними установ та характер роботи, що виконувалася. Всі підприємства, що існували в місті, мали емблему, колір, який дозволяв зафіксувати мотивацію вибору дітьми установ: синій – де можна чомусь навчитися; жовтий – де можна прославитися; червоний – де весело; зелений – де можна бути корисним. Паспорти по закінченню гри здавалися до архіву міста.
Обробка відомостей, наданих за допомогою паспортів, дозволила зафіксувати кількість учасників, організаторів гри, виявити найбільш популярні підприємства, й, відповідно, інтереси дітей, визначити мотивацію вибору установ. (Див. таблицю)
Інформація по результатах гри
|
Показники |
Класи, що брали участь у грі |
|||||
|
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
Всього у школі |
|
|
1. Кількість дітей (у % до загальної кількості учнів), що брали участь: а) у плануванні справ; б) у підготовці; в) в аналізі. |
|
|
|
|
|
|
|
2. Кількість педагогічних працівників (у % до загальної кількості вчителів), що взяли участь: а) у плануванні справ; б) у підготовці; в) в аналізі. |
|
|
|
|
|
|
|
3. Провідні мотиви вибору видів роботи з дітьми (у % до загальної кількості учасників гри): а) де можна зробити щось корисне для інших; б) де можна чомусь навчитися; в) де весело; г) де можна прославитися. |
|
|
|
|
|
|
|
4. Кількість дітей (у % до загальної кількості учасників гри), що відвідали установи (нижче перераховуються всі заклади та організації міста). |
|
|
|
|
|
|
День творчості.
Мета: розвиток творчості та пізнавальних інтересів учнів, вивчення стану виховної роботи.
Підготовка:
1. Методична й організаційна робота педагогічного колективу (обговорення цілей дня, вибір уроків, занять, обговорення вибору попередніх учнів творчості).
2. Психологічне налаштування педагогів на можливі результати вибору уроків (бували випадки, коли до вчителя ніхто не приходив).
3. Знайомство із планом дня, його організацією.
4. Підготовка методик для вивчення стану виховної роботи, результатів самого Дня творчості.
5. Складання розкладу.
Методики вивчення ефективності виховної роботи.
I. Створення ситуації вибору:
а) вибір уроків;
б) вибір занять за інтересами різноманітної спрямованості;
в) вибір вчителя, з яким можна поспілкуватися з будь-якої проблеми.
II. Анкета для учнів.
1. Які уроки ви обрали?
2. Чому саме ці уроки?
а) подобається предмет;
б) подобається вчитель;
в) зацікавила тема;
г) пішов за компанію із товаришем;
д) випадково;
е) порадили;
ж) у цього вчителя спокійно почуваєш себе на уроці;
з) на цьому уроці можна не відповідати;
і) інші причини (вказати).
3. Що вам подобалося на уроці?
а) зміст завдань;
б) розповідь учителя;
в) форма розповіді;
г) окремі фрагменти уроку;
д) зміст вашої роботи на уроці;
е) ставлення до вас учителя;
ж) стосунки між учнями;
з) щось ще (дописати).
4. Що на уроці для вас було несподіваним, дивовижним?
а) зміст завдань;
б) матеріал, про який дізнався на уроці;
в) форма урока;
г) форма роботи учня на уроці;
д) ставлення до вас учителя;
е) стосунки між учнями;
ж) щось ще (дописати)
5. Що вам сподобалося? Щоб ви хотіли змінити, покращити на уроці?
6. Чи задоволені ви тим, що пішли на ці уроки?
а) повністю задоволений;
б) скоріше задоволений, чим не задоволений;
в) важко відповісти;
г) скоріше не задоволений, ніж задоволений;
д) не задоволений.
III. Анкета для педагогічних працівників.
1. Оцініть День творчості за наступними параметрами:
а) що було корисного;
б) що було цікавого;
в) що було несподіваного.
2. Із якими проблемами у проведенні урока за вибором ви зіткнулися?
3. Які проблеми залишилися не розв’язаними?
4. Яка допомога вам необхідна для вирішення цих проблем?
5. Із якими проблемами в організації години за інтересами ви зіткнулися?
6. Які труднощі ви відчували при проведенні години спілкування?
7. Яку методичну допомогу ви хотіли б отримати, щоб вдало провести годину спілкування?
8. Що нового, несподіваного відкрив цей день у дітях?
9. Що вам не сподобалося у проведені цього дня?
10. Щоб ви запропонували для покращення підготовки та проведення Дня творчості?
IV. Анкета для тих, хто не прийшов на зустріч із педагогами.
1. Чому ви не прийшли на урок спілкування з учителями?
а) не подобаються вчителі;
б) пішов за компанію;
в) не знаю, про що запитувати;
г) не знаю, як запитувати;
д) завади інші учні;
е) інші причини (назвати).
2. Що слід змінити, щоб ви захотіли прийти на наступну зустріч?
V. Кольорограма.
У цей день кожен учень оцінює зняття, що відвідав, за допомогою кольорових жетонів. Зміст оцінок може залежати від характеру й цілей заняття (див. таблицю)
|
Колір жетона |
1-й варіант |
2-й варіант |
|
Червоний |
Все сподобалося, задоволений, що прийшов. |
Був активним, зміг проявити свої здібності. |
|
Зелений |
Задоволений, що прийшов, але не все сподобалося. |
Намагався бути активним, але не зміг у певній мірі себе проявити. |
|
Жовтий |
Не зовсім задоволений, що прийшов. |
Проявив себе не в повній мірі, бо не прагнув до цього. |
|
Синій |
Заняття не сподобалося, даремно прийшов. |
Зовсім не проявив себе. |
VI. Твір-роздум на теми (за вибором):
1. День творчості. Що це таке?
2. Яким я бачу (уявляю) День творчості?
VII. Колективний аналіз – обговорення учнями й вчителями наступних питань та завдань:
1. Що було у День творчості: а) корисного; б) дивовижного; в) несподіваного?2. Що сподобалося: а) на уроках; б) на заняттях за інтересами; в) на годинах спілкування?
3. Хто (що) здивував вас?
4. Що сподобалося? Хто (що) засмутило вас?
5. Внесіть пропозиції щодо покращення проведення таких днів.
6. Намалюйте емблему Дня творчості!
7. Виразіть ваш настрій у цей день за допомогою малюнка.
Якщо вивчення ведеться прозоро, наприклад за анкетування, вчитель попередньо роз’яснює його корисність для самих школярів, для покращення подальшої роботи в школі, класі, доводить важливість відвертого та зацікавленого ставлення дітей при наданні відповідей на поставлені запитання. У цьому випадку корисно познайомити опитуємих із результатами дослідження. Підсумки повідомляються в інтерпретованому, узагальненому, систематизованому вигляді, без вказівок авторів тієї чи іншої думки. Знайомство із підсумковою інформацією може бути завершено обговоренням та розробкою шляхів подолання виявлених недоліків, проблем.
При проведенні діагностичного дослідження необхідно додержання педагогічного такту. Неприпустимо без погодження автора публічне оголошення відповідей на запитання анкети або бесіди, повідомлення результатів, що принижують гідність окремих вчителів або школярів.
При дослідженні результатів та ефективності виховного процесу необхідно використовувати не одну методику, а їх систему, у котрій методи доповнювали б одне одного та підтверджували об’єктивність, достовірність результатів вивчення. Методику повинні по можливості являти собою звичайний навчальний процес або виховний засіб, враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, специфіку колективу та стосунків у ньому.
У низці випадків при проведенні вивчення важливо виключати вплив тих, кого досліджують, один на одного. Ще може бути забезпечено заповненням кожним персонального опитувальника, анкети. Вчитель підкреслює важливість незалежності думок при вивченні проблеми.
Необхідно також враховувати, що застосовувати деякі методики може лише спеціаліст або незнайома, для тих кого опитують, людина, щоб нейтралізувати вплив або інколи навіть тиск знайомого для дітей педагогічного працівника.
При вивченні виховної роботи в школі особливо важливо передбачити можливість як якісного, так і кількісного аналізу отриманих даних. З цією метою слід продумати конкретні показники, засоби їх фіксування, їх математичну обробку. Методики повинні бути достатньо простими й не вимагати складних процедур для обробки та інтерпретації отриманих результатів. Корисно скласти спеціальні таблиці, доступні для сприйняття дітьми та дорослими, де щорічно фіксуються основні, найважливіші данні «зрізових» досліджень.
Об’єктивність інформації, її порівняння можливі утому випадку, якщо забезпечено систематичність вивчення результатів та ефективності виховного процесу. Для цього слід:
a) проведення «зрізових» досліджень в один і той же час навчального року;
b) дотримання певної періодичності вивчення (одні показники доречно фіксувати щомісяця, інші – щорічно, треті – один раз на 2-3 роки);
c) забезпечення наступності у використанні діагностичного інструментаря дослідження.
Систематичніть вивчення стану виховної системи передбачає її плановість, що допомагає дотримуватись почуття міри в організації досліджень у колективі, щоб не перевантажувати вчителів, учнів та їх батьків заповненням анкет або виконанням якихось завдань. У протилежному випадку може знижуватись об’єктивність інформації, що отримується. Виявляється недоречним проведення анкетного опитування з одними й тими ж учнями, батьками, вчителями більше двох разів на рік. Корисно скласти план вивчення стану, результатів виховного процесу у колективі, структура якого може бути наступною:
|
Що вивчати |
Методика (методи) вивчення |
Дата |
Відповідальний |
|
|
|
|
|
Складність процесу вивчення вимагає проведення опитування з однієї й тієї ж проблеми із всіма учасниками педагогічного процесу – вчителями,, учнями та їх батьками. Ступінь однаковості їхніх суджень думок, оцінок забезпечує більшу об’єктивність інформації та висновків.
При відборі змісту та засобів вивчення стану й результатів виховного процесу важливо враховувати, що більшість методик дозволяє зафіксувати не один, а декілька показників. Так, при складанні «зрізових» анкет включаються питання на визначення психологічної атмосфери у колективі, взаємодії членів колективу, вихованості та активності дітей. Зрозуміло, кожна школа, колектив мають свою специфіку, тому при вивченні результатів виховної роботи доречно використовувати методики, адекватні особливостям освітнього процесу у навчальному закладі.
Вивчення результатів виховання у школі буде більш плідним, якщо здійснюється управління діагностичною діяльністю. Перед усім у рішенні даного питання повинна проявити зацікавленість адміністрація школи. Вона добирає групу спеціалістів, котрі могли б організувати систематичне та планомірне вивчення стану й результатів виховного процесу. Адміністрація визначає замовлення, спрямовує та регулює роботу цієї групи. У той же час адміністрація школи намагається включити у дослідницьку діяльність всіх вчителів школи, що сприяє підвищенню їх суб’єктивної ролі у побудові і розвитку виховного процесу школи. Класні керівники, організатори роботи, що проводиться, опановують різноманітні методи вивчення учнів та колективу, засоби аналізу матеріалів дослідження виховного процесу у класних колективах.
Далі буде