Урок – це складний педагогічний об’єкт. Як і всі складні об’єкти, уроки поділяються на типи за різними ознаками.
У дидактиці їх класифікують за метою (класифікація С. Чавдарова, О.Текучова), етапами засвоєння учнями навчального матеріалу (класифікація М.Позднякова), методами навчання (класифікація І.Лернера, М.Скаткіна), формами організації навчальної діяльності тощо. Типологія уроків історично змінна – вона постійно уточнюється, збагачується у процесі вдосконалення дидактичних і психологічних основ навчального процесу.
Отже, моделюючи урок, насамперед необхідно, на наш погляд, установити взаємозв’язок найсуттєвіших компонентів навчального процесу. Послідовність конкретних цілей, спрямованих на досягнення мети організації уроку, є тим внутрішнім стержнем, навколо якого розміщуються навчальний матеріал і методичні прийоми. Це відбувається в єдності конкретної мети, змісту й методичних прийомів.
З огляду на те, що урок є елементом педагогічної системи, його технологія – це складова частина педагогічної технології під якою мають на увазі сукупність дій, що підвищують ефективність навчання. Кожен учитель моделює власний урок, насичує його різноманітними видами навчальної діяльності, розраховуючи на інтелектуальний потенціал учні.
Урок – це основна організаційна форма навчально-виховної роботи і складний психолого-педагогічний акт у процесі навчання, що базується на власній організаційній методиці й психологічних засадах. Правильна його побудова має не тільки навчальне, а й виховне значення, сприяє не лише засвоєнню знань, а й формування зібраності та дисципліни учнів. Тому урок має відповідати організаційним, дидактичним, психологічним, етичним і санітарно-гігієнічним вимогам, які тісно пов’язані між собою.