4 травня 1979 року Маргарет Тетчер стала прем’єр – міністром Великої Британії, першою й єдиною жінкою – прем’єром цієї країни.
4 травня 1979 року Маргарет Тетчер стала прем’єр – міністром Великої Британії, першою й єдиною жінкою – прем’єром цієї країни. Але головне її досягнення, звісно, не у тому, що вона довела право жінки займати цю посаду, а й тому, що вона на цій посаді зробила. Вона – сьогодні це досить складно собі уявити – взяла країну у плачевному стані, у розгарі кризи, який вів Велику Британію кудись прямо на узбіччя світового розвитку, як деякі тоді казали, ледь не у третій світ. Велику Британію йменували « хворою людиною Європи»
А залишила Тетчер країну – процвітаючою, могутньою, четвертою за значенням економікою світу. Вона керувала одинадцять з гаком років- більше ніж хтось у Великій Британії у ХХ столітті, тричі приводила свою Консервативну партію до першого на виборах, здавалося, наситилась владою й повинна була навіть від неї стомитися,а уходити- не хотіла . незадовго до вимушеного уходу. У 1990 році вона сказала « Наближаючись до одинадцятої річниці перебування на посаді прем’єр – міністра, хочу зазначити, що віскі досягають повної кондиції лише на дванадцятому році витримки, збільшуючи після цього й у вартості й у якості».
В історію Маргарет Тетчер увійшла як політик жорсткий, принциповий, завжди знавший, чого хоче, ніколи не використовуючи дешевий популізм, не йдучи на поводу, не лише у товли, але й навіть у товаришів по картеї ( за що останні результаті й поквиталися, відмовившись у підтримці, й вимусили піти у відставку).
В анналах, проміж інших, залишилася її коронна фраза, вимовлена на одній з партійних конференцій, де однопартійці вимагали від неї зміни курсу,обертання на 180 градусів: « Ця леді не повертає». І ще вона сказала якось: « Якщо я буду виступати одно проти сорока восьми, мені буде шкода цих сорок вісім».
І ще один афоризм, на які Тетчер була майстром. Маючи на увазі, звісно, себе, вона висловилася одного разу так:» Коли характер проявляє чоловік, про нього кажуть «гарний парубок». Коли характер проявляє жінка, про неї говорять « сука».
Але про неї ніколи так не говорили, хоча характер у неї був міцніше за чоловічій, й ворогів – хоч відкидай. Але її так поважали, що навіть у ворогів не повертався язик образити її – у всякому випадку, публічно. Її просто називали залізною леді.